1. Словник синонімів української мови

анафема

ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́ діал.; АНА́ФЕМА (АНА́ХТЕМА) заст. (прокляття з відлученням від церкви). Батьківське прокляття мало таку велику силу, що ніякі молитви, ні пости не змивали його (М. Томчаній); І в ранок той, коли ударять дзвони І вас на суд народний приведуть, Із тисяч уст розітнуться прокльони І вам на голову впадуть (О. Олесь); Аніскільки не хоче вона скаржитися на нього, нема йому від матері ні осуду, ні клятьби (О. Гончар); Мов закляття якесь нависло над родом — на віку не мали талану (К. Гордієнко); Як прокляття комусь, як гірке заклинання, Як далекої згадки протяжне ридання, Звуки — сльози роняє струна (Л. Забашта); Ой згадуй про мене, здіймай кляття з мене, горлице сивенькая (Словник Б. Грінченка); Раптом вона згадала про прокляття, і страх відбився на її обличчі. — Та плював я на його анафему, — заспокоював Мічурін дружину (О. Довженко); Прокляття й анахтеми підпираються позбавленням права на одержання допомоги від благодійних установ (В. Еллан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анафема — (відлучення від церкви) прокляття. Словник синонімів Полюги
  2. анафема — ана́фема іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. анафема — заст. анахтема, -и, ж. 1》 Відлучення від церкви, прокляття. Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати. 2》 Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. анафема — АНА́ФЕМА, заст. АНА́ХТЕМА, и, ж. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Сл. Гр.); Митрополит мовчав, чи то не наважуючись кидати анафему на люд.., чи то лякаючись, .. Словник української мови у 20 томах
  5. анафема — Відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття. Словник застарілих та маловживаних слів
  6. анафема — ана́фема (від грец. ανάθεμα – прокляття) 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням довічного прокляття. 2. Переносно – прокльон. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. анафема — У Католицькій і Православній Церкві урочисте накладення відлучення; покарання цілковитим позбавленням участі в житті Церкви, призначається за найтяжчі провини. Універсальний словник-енциклопедія
  8. анафема — АНА́ФЕМА, заст. АНА́ХТЕМА, и, ж. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Сл. Гр.). Віддава́ти (піддава́ти) ана́фемі — проклинати, осуджувати, таврувати. 2. Уживається як лайливе слово. Словник української мови в 11 томах