анафема
АНА́ФЕМА, заст. АНА́ХТЕМА, и, ж.
1. Відлучення від церкви, прокляття.
Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Сл. Гр.).
Віддава́ти (піддава́ти) ана́фемі — проклинати, осуджувати, таврувати.
2. Уживається як лайливе слово.
— А в мене ж мужики, то анафеми, .. антихристи! (Н.-Лев., IV, 1956, 52);
— Один наш зайдиголова до району поліз.. та заблудив, анахтема (Вишня, І, 1956, 420).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анафема — (відлучення від церкви) прокляття. Словник синонімів Полюги
- анафема — ана́фема іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- анафема — заст. анахтема, -и, ж. 1》 Відлучення від церкви, прокляття. Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати. 2》 Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анафема — АНА́ФЕМА, заст. АНА́ХТЕМА, и, ж. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Сл. Гр.); Митрополит мовчав, чи то не наважуючись кидати анафему на люд.., чи то лякаючись, .. Словник української мови у 20 томах
- анафема — Відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття. Словник застарілих та маловживаних слів
- анафема — ана́фема (від грец. ανάθεμα – прокляття) 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням довічного прокляття. 2. Переносно – прокльон. Словник іншомовних слів Мельничука
- анафема — У Католицькій і Православній Церкві урочисте накладення відлучення; покарання цілковитим позбавленням участі в житті Церкви, призначається за найтяжчі провини. Універсальний словник-енциклопедія
- анафема — ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́ діал.; АНА́ФЕМА (АНА́ХТЕМА) заст. (прокляття з відлученням від церкви). Словник синонімів української мови