анчар
анча́р
(малайське)
рід деревних або кущових рослин родини шовковицевих. Поширені в тропіках Азії, Африки і на о. Мадагаскар. Містять отруйні алкалоїди.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анчар — анча́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- анчар — -а, ч. Дерево або чагарник родини шовковицевих, що містить отруйні алкалоїди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анчар — АНЧА́Р, а, ч. Дерево або чагарник родини шовковицевих, поширені у тропіках Азії та Африки, що містять отруйні алкалоїди. У відомому вірші “Анчар” О. С. Пушкін описує отруйність яванського дерева анчара (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- анчар — АНЧА́Р, а, ч. Дерево або чагарник родини шовковицевих, що містить у собі отруйні алкалоїди. Анчар.. отруйне дерево, яке росте.. в вологих тропічних лісах Південної та Південно-Східної Азії (Веч. Київ, 17.III 1971, 4); У відомому вірші "Анчари" О. Словник української мови в 11 томах