1. Орфографічний словник української мови

анчар

анча́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анчар — -а, ч. Дерево або чагарник родини шовковицевих, що містить отруйні алкалоїди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. анчар — АНЧА́Р, а, ч. Дерево або чагарник родини шовковицевих, поширені у тропіках Азії та Африки, що містять отруйні алкалоїди. У відомому вірші “Анчар” О. С. Пушкін описує отруйність яванського дерева анчара (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. анчар — анча́р (малайське) рід деревних або кущових рослин родини шовковицевих. Поширені в тропіках Азії, Африки і на о. Мадагаскар. Містять отруйні алкалоїди. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. анчар — АНЧА́Р, а, ч. Дерево або чагарник родини шовковицевих, що містить у собі отруйні алкалоїди. Анчар.. отруйне дерево, яке росте.. в вологих тропічних лісах Південної та Південно-Східної Азії (Веч. Київ, 17.III 1971, 4); У відомому вірші "Анчари" О. Словник української мови в 11 томах