аорист
ао́рист
(грец. αόριστος, букв. – неозначений)
дієслівна форма давніх індоєвропейських мов, що виражала минулу дію без вказівки на її тривалість.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аорист — ао́рист іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аорист — -а, ч., лінгв. Одна з форм минулого часу дієслова в деяких мовах, що виражала єдину, нерозчленовану дію, яка відбувалася цілком у минулому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аорист — АО́РИСТ, а, ч., лінгв. Одна з форм минулого часу дієслова в деяких мовах, що виражає єдину, нерозчленовану дію, яка відбувалася цілком у минулому. У морфології “Руської правди” виразно виступає відсутність імперфекта і аориста, що, очевидно, зникали в живій мові (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- аорист — Ао́рист, -та; -ристи, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аорист — АО́РИСТ, а, ч., лінгв. Одна з форм минулого часу дієслова в деяких мовах, що виражала єдину, нерозчленовану дію, яка відбувалася цілком у минулому. Словник української мови в 11 томах