1. Словник іншомовних слів Мельничука

апофіз

апофі́з

(від грец. άηόφυσίζ – наріст, відросток)

1. анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістка.

2. бот. Виріст прм основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім’яної луски соснової шищки.

3. геол. Жилоподібне відгалуження магматичного тіла в сусідні гірські породи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апофіз — апофі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. апофіз — -у, ч. 1》 анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістки. 2》 бот. Виріст при основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім'яної луски соснової шишки. 3》 геол. Жилоподібне відгалуження магматичного тіла в сусідні гірські породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апофіз — АПОФІ́З, а, ч., анат. Відросток, виступ кістки. Запалення апофіза. Словник української мови у 20 томах