1. Великий тлумачний словник сучасної мови

апофіз

апофі́з

-у, ч.

1》 анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістки.

2》 бот. Виріст при основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім'яної луски соснової шишки.

3》 геол. Жилоподібне відгалуження магматичного тіла в сусідні гірські породи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апофіз — апофі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. апофіз — АПОФІ́З, а, ч., анат. Відросток, виступ кістки. Запалення апофіза. Словник української мови у 20 томах
  3. апофіз — апофі́з (від грец. άηόφυσίζ – наріст, відросток) 1. анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістка. 2. бот. Виріст прм основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім’яної луски соснової шищки. 3. геол. Словник іншомовних слів Мельничука