апофіз
АПОФІ́З, а, ч., анат.
Відросток, виступ кістки.
Запалення апофіза.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- апофіз — апофі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- апофіз — -у, ч. 1》 анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістки. 2》 бот. Виріст при основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім'яної луски соснової шишки. 3》 геол. Жилоподібне відгалуження магматичного тіла в сусідні гірські породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- апофіз — апофі́з (від грец. άηόφυσίζ – наріст, відросток) 1. анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістка. 2. бот. Виріст прм основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім’яної луски соснової шищки. 3. геол. Словник іншомовних слів Мельничука