апофіз

АПОФІ́З, а, ч., анат.

Відросток, виступ кістки.

Запалення апофіза.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апофіз — апофі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. апофіз — -у, ч. 1》 анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістки. 2》 бот. Виріст при основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім'яної луски соснової шишки. 3》 геол. Жилоподібне відгалуження магматичного тіла в сусідні гірські породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апофіз — апофі́з (від грец. άηόφυσίζ – наріст, відросток) 1. анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістка. 2. бот. Виріст прм основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім’яної луски соснової шищки. 3. геол. Словник іншомовних слів Мельничука