аутодафе

аутодафе́

(португ. auto da fe, букв. – акт віри)

оголошення й виконання вироків інквізиції, зокрема спалення на вогнищі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аутодафе — аутода́фе іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аутодафе — автодафе, невідм., с. У середні віки – прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аутодафе — АУТОДАФЕ́, рідше АВТОДАФЕ́, невідм., с. У середні віки – оголошення та виконання вироку інквізиції: звичайно публічне спалення єретиків і єретичних творів на вогнищі. Подивився Гус на пáпи Та й вийшов з палати!.. “Побороли! побороли!” — Мов обеленіли. Словник української мови у 20 томах
  4. аутодафе — В давнину прилюдне визнання чи відмова від віри християнином, звинуваченим у єресі, останній акт процесу інквізиції, запроваджений в Іспанії наприкінці XV ст., що полягав у оголошенні вироку; також виконання вироку, зокрема, шляхом спалення єретика на вогнищі. Універсальний словник-енциклопедія
  5. аутодафе — АУТОДА́ФЕ, невідм., с. У середні віки — прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів. Словник української мови в 11 томах