аутодафе
аутода́фе
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аутодафе — автодафе, невідм., с. У середні віки – прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аутодафе — АУТОДАФЕ́, рідше АВТОДАФЕ́, невідм., с. У середні віки – оголошення та виконання вироку інквізиції: звичайно публічне спалення єретиків і єретичних творів на вогнищі. Подивився Гус на пáпи Та й вийшов з палати!.. “Побороли! побороли!” — Мов обеленіли. Словник української мови у 20 томах
- аутодафе — аутодафе́ (португ. auto da fe, букв. – акт віри) оголошення й виконання вироків інквізиції, зокрема спалення на вогнищі. Словник іншомовних слів Мельничука
- аутодафе — В давнину прилюдне визнання чи відмова від віри християнином, звинуваченим у єресі, останній акт процесу інквізиції, запроваджений в Іспанії наприкінці XV ст., що полягав у оголошенні вироку; також виконання вироку, зокрема, шляхом спалення єретика на вогнищі. Універсальний словник-енциклопедія
- аутодафе — АУТОДА́ФЕ, невідм., с. У середні віки — прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів. Словник української мови в 11 томах