1. Словник іншомовних слів Мельничука

афазія

афа́зія

(від грец. αφασία – оніміння)

повна або часткова втрата здатності говорити або розуміти мову внаслідок ураження мовних центрів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. афазія — афа́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. афазія — (мед.) мововтрата, див. афонія Словник чужослів Павло Штепа
  3. афазія — -ї, ж., мед. Повна або часткова втрата здатності мовлення внаслідок ураження мовних центрів кори головного мозку. Амнестична афазія — неможливість називати знайомі предмети або згадувати події на фоні правильного опису їхньої суті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. афазія — АФА́ЗІЯ, ї, ж., мед. Повна або часткова втрата здатності мовлення внаслідок ураження мовних центрів кори головного мозку. Особливе значення мають дослідження порушень фонематичного слуху при афазії (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. афазія — АФА́ЗІЯ, ї, ж., мед. Повна або часткова втрата здатності мовлення внаслідок ураження мовних центрів кори головного мозку. Особливе значення мають.. дослідження порушення фонематичного слуху при афазії (Рад. психол. наука.., 1958, 448). Словник української мови в 11 томах