бандерильєро
бандерильє́ро
(ісп. banderillero)
піший боєць з биком, який кидає в нього бандерильї.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бандерильєро — бандерильє́ро іменник чоловічого роду, істота помічник матадора під час кориди Орфографічний словник української мови
- бандерильєро — невідм., ч. Піший боєць у кориді, який кидає в бика бандерильї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бандерильєро — БАНДЕРИЛЬЄ́РО, невідм., ч. Озброєний бандерильєю піший боєць у кориді. На арену прудко вистрибнув смаглявий бандерильєро й одразу замиготів криваво-червоною плахтою (із журн.). Словник української мови у 20 томах