бандерильєро

бандерильє́ро

(ісп. banderillero)

піший боєць з биком, який кидає в нього бандерильї.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандерильєро — БАНДЕРИЛЬЄ́РО, невідм., ч. Озброєний бандерильєю піший боєць у кориді. На арену прудко вистрибнув смаглявий бандерильєро й одразу замиготів криваво-червоною плахтою (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. бандерильєро — бандерильє́ро іменник чоловічого роду, істота помічник матадора під час кориди Орфографічний словник української мови
  3. бандерильєро — невідм., ч. Піший боєць у кориді, який кидає в бика бандерильї. Великий тлумачний словник сучасної мови