1. Орфографічний словник української мови

бандерильєро

бандерильє́ро

іменник чоловічого роду, істота

помічник матадора під час кориди

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандерильєро — невідм., ч. Піший боєць у кориді, який кидає в бика бандерильї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бандерильєро — БАНДЕРИЛЬЄ́РО, невідм., ч. Озброєний бандерильєю піший боєць у кориді. На арену прудко вистрибнув смаглявий бандерильєро й одразу замиготів криваво-червоною плахтою (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. бандерильєро — бандерильє́ро (ісп. banderillero) піший боєць з биком, який кидає в нього бандерильї. Словник іншомовних слів Мельничука