басейн

басе́йн

(франц. bassin, від лат. baccinum – посудина, резервуар)

1. Штучна водойма.

2. Частина суходолу, з якої вода стікає в дану річку (Б. річковий), езеро або море (Б. озера, моря).

3. Б. безстічний – області внутрішньоматерикового стоку, позбавлені зв’язку через річкові системи з океаном.

4. Область залягання певних гірських порід або корисних копалин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

басейн — басе́йн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
басейн — Водоймище, водойма, резервуар. Словник синонімів Караванського
басейн — -у, ч. 1》 Штучне водоймище з водонепроникними стінами. Лікувальні басейни — споруди для лікувальної гімнастики у воді, дозованого плавання, купання, вертикального витягнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
басейн — Сточище, водозбір, водойма Словник чужослів Павло Штепа
басейн — БАСЕ́ЙН, у, ч. 1. Відкрита або розташована у спеціальному приміщенні штучна водойма, споруджена для плавання, купання, проведення різних випробувань і досліджень. Словник української мови у 20 томах
басейн — I територія, з якої води стiкають до осн. рiки та її приток. II місцезнаходження родовищ корисних копалин, напр., вугілля (вугільний б.), нафти (нафтовий б.). Універсальний словник-енциклопедія
басейн — Басе́йн, -ну, в -ні, -се́йни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
басейн — БАСЕ́ЙН, у, ч. 1. Штучне водоймище із стінами, укріпленими цеглою, цементом і т. ін. Колонада кругом, посередині басейн з водою (Л. Укр., III, 1952, 722); Посередині бив фонтан, і вода збігала в маленький басейн (Трубл. Словник української мови в 11 томах
басейн — (фр.) 1. Штучне водоймище просто неба. Перші Б. створювалися для ритуальних омивань в країнах Стародавнього Сходу та в античні часи. Згодом відкриті водоймища стали грати декоративну роль, ставши невід'ємною частиною парків, архітектурних ансамблів. Архітектура і монументальне мистецтво