басейн

БАСЕ́ЙН, у, ч.

1. Відкрита або розташована у спеціальному приміщенні штучна водойма, споруджена для плавання, купання, проведення різних випробувань і досліджень.

Колонада кругом, посередині басейн з водою (Леся Українка);

Посередині бив фонтан, і вода збігала в маленький басейн (М. Трублаїні);

Спосіб покриття дна басейну глиною є одним з найдешевших, але водночас працемістких. Застосовується при створенні відносно великих водойм, максимально схожих на природні (з наук.-техн. літ.);

Якщо справжній басейн – це майже нездійсненна мрія для більшості, то надувний басейн – гарна йому альтернатива, особливо для дітей (з газ.);

Скловолокняні басейни;

// Споруда з такою водоймою.

Гуркочуть бульдозери, панелевози двигтять, як танки. Крім житлових корпусів, буде зимовий басейн із морською водою (О. Гончар);

В Академмістечку споруджено спортивний комплекс “Наука” з плавальним басейном, тенісними кортами, стадіоном (з газ.).

2. чого. Територія, яку охоплює річка з притоками.

Басейн Дністра (8,7 % від площі України) охоплює малі річки східних схилів Українських Карпат і річки південно-західної частини Подільської височини (з навч. літ.);

// Територія, прилегла до моря, річки, озера.

Давно-давно в басейні Десни жили балто-литовські племена – найближчі мовні родичі племен слов'янських (І. Білик);

На півночі, в басейні озера Ільмень, жили слов'яни новгородські, або, як називає їх літопис, словени (з наук. літ.).

3. геол. Велика ділянка залягання гірських порід, що містить поклади корисних копалин.

Поширились кар'єри й рудні Криворізького залізорудного басейну, поглибились нікопольські марганцеві видобутки... (Остап Вишня);

Донецький вугільний басейн.

(1) Водозбі́рний басе́йн – частина земної поверхні та товщі ґрунтів, з яких стікає вода у водотік або водойму.

У матеріалах, що характеризують поверхневі води, подаються загальні відомості про водні об’єкти, дані щодо їх водозбірних басейнів і господарського використання (з мови документів);

(2) Пла́вальний басе́йн – спортивна споруда для активного відпочинку, підготовки спортсменів з плавання, стрибків у воду, водного поло та проведення змагань.

Люди, які постійно відвідують плавальний басейн, вирізняються стрункою статурою і легкою ходою (з газ.);

(3) Пові́тря́ний басе́йн – маси повітря над якою-небудь територією.

Розсекречені дані санепідемстанції міста про те, що багато шкідливих речовин у повітряному басейні мають мутагенну активність (з наук. літ.);

Щоб запобігти подальшому забрудненню повітряного басейну, було укладено низку міжнародних угод (з наук. літ.);

Болота, наче велетенська губка, всмоктують у себе атмосферну вологу, а разом з нею – пил, кіптяву, важкі метали і радіонукліди, що їх постачають у повітряний басейн промисловість, енергетика, транспорт (з наук. літ.);

Забруднення повітряного басейну тютюновим димом перевищує забруднення повітря вихлопами автомобілів майже вп'ятеро (з газ.);

(4) Фі́рновий басе́йн – напівкругле розширення у вигляді амфітеатру у верхів'ї відроги, що заповнена фірном і живить долинний льодовик.

У фірновому басейні фірн та глетчерний лід поширений вище снігової межі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басейн — басе́йн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. басейн — Водоймище, водойма, резервуар. Словник синонімів Караванського
  3. басейн — -у, ч. 1》 Штучне водоймище з водонепроникними стінами. Лікувальні басейни — споруди для лікувальної гімнастики у воді, дозованого плавання, купання, вертикального витягнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. басейн — Сточище, водозбір, водойма Словник чужослів Павло Штепа
  5. басейн — басе́йн (франц. bassin, від лат. baccinum – посудина, резервуар) 1. Штучна водойма. 2. Частина суходолу, з якої вода стікає в дану річку (Б. річковий), езеро або море (Б. озера, моря). 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. басейн — I територія, з якої води стiкають до осн. рiки та її приток. II місцезнаходження родовищ корисних копалин, напр., вугілля (вугільний б.), нафти (нафтовий б.). Універсальний словник-енциклопедія
  7. басейн — Басе́йн, -ну, в -ні, -се́йни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. басейн — БАСЕ́ЙН, у, ч. 1. Штучне водоймище із стінами, укріпленими цеглою, цементом і т. ін. Колонада кругом, посередині басейн з водою (Л. Укр., III, 1952, 722); Посередині бив фонтан, і вода збігала в маленький басейн (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  9. басейн — (фр.) 1. Штучне водоймище просто неба. Перші Б. створювалися для ритуальних омивань в країнах Стародавнього Сходу та в античні часи. Згодом відкриті водоймища стали грати декоративну роль, ставши невід'ємною частиною парків, архітектурних ансамблів. Архітектура і монументальне мистецтво