1. Словник української мови в 11 томах

басейн

БАСЕ́ЙН, у, ч.

1. Штучне водоймище із стінами, укріпленими цеглою, цементом і т. ін.

Колонада кругом, посередині басейн з водою (Л. Укр., III, 1952, 722);

Посередині бив фонтан, і вода збігала в маленький басейн (Трубл., III, 1956, 273);

Не щодня табір святкує відкриття купальних басейнів… (Шовк., Починається юність, 1938, 133).

2. чого. Територія, яку охоплює річка з притоками.

Басейном ріки називається ділянка земної поверхні, з якої поверхневий і підземний стоки надходять в основне русло річки і в усі її притоки (Інж. геод., 1959, 358);

// Територія, прилегла до моря, озера.

На півночі, в басейні оз. Ільмень, жили слов’яни новгородські, або, як називає їх літопис, словени (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 357).

3. геол. Велика ділянка залягання гірських порід, що містить поклади корисних копалин.

Поширились кар’єри й рудні Криворізького залізорудного басейну, поглибились нікопольські марганцеві видобутки… (Вишня, І, 1956, 292);

— Ви чули про Караганду? Це вугільний басейн, що має стати третьою, після Донбасу і Кузбасу, вугільною базою, форпостом важкої промисловості (Донч., І, 1956, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басейн — басе́йн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. басейн — Водоймище, водойма, резервуар. Словник синонімів Караванського
  3. басейн — -у, ч. 1》 Штучне водоймище з водонепроникними стінами. Лікувальні басейни — споруди для лікувальної гімнастики у воді, дозованого плавання, купання, вертикального витягнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. басейн — Сточище, водозбір, водойма Словник чужослів Павло Штепа
  5. басейн — БАСЕ́ЙН, у, ч. 1. Відкрита або розташована у спеціальному приміщенні штучна водойма, споруджена для плавання, купання, проведення різних випробувань і досліджень. Словник української мови у 20 томах
  6. басейн — басе́йн (франц. bassin, від лат. baccinum – посудина, резервуар) 1. Штучна водойма. 2. Частина суходолу, з якої вода стікає в дану річку (Б. річковий), езеро або море (Б. озера, моря). 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. басейн — I територія, з якої води стiкають до осн. рiки та її приток. II місцезнаходження родовищ корисних копалин, напр., вугілля (вугільний б.), нафти (нафтовий б.). Універсальний словник-енциклопедія
  8. басейн — Басе́йн, -ну, в -ні, -се́йни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. басейн — (фр.) 1. Штучне водоймище просто неба. Перші Б. створювалися для ритуальних омивань в країнах Стародавнього Сходу та в античні часи. Згодом відкриті водоймища стали грати декоративну роль, ставши невід'ємною частиною парків, архітектурних ансамблів. Архітектура і монументальне мистецтво