бейніт

бейні́т

структурна складова сталі, що утворюється внаслідок т. зв. проміжного перетворення аустеніти. Від прізвища англійського металурга Е. Бейна.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бейніт — -у, ч. Структурна складова сталі; тонкоподрібнена суміш пересиченого вуглецем фериту і карбіду заліза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бейніт — БЕЙНІ́Т, у, ч. Структурний складник сталі; тонкоподрібнена суміш пересиченого вуглецем фериту і карбіду заліза. Утворення бейніту супроводжується появою характерного мікрорельєфу на полірованій поверхні шліфа (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. бейніт — бейні́т іменник чоловічого роду структурна складова сталі Орфографічний словник української мови