бейніт
бейні́т
-у, ч.
Структурна складова сталі; тонкоподрібнена суміш пересиченого вуглецем фериту і карбіду заліза.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бейніт — бейні́т іменник чоловічого роду структурна складова сталі Орфографічний словник української мови
- бейніт — БЕЙНІ́Т, у, ч. Структурний складник сталі; тонкоподрібнена суміш пересиченого вуглецем фериту і карбіду заліза. Утворення бейніту супроводжується появою характерного мікрорельєфу на полірованій поверхні шліфа (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бейніт — бейні́т структурна складова сталі, що утворюється внаслідок т. зв. проміжного перетворення аустеніти. Від прізвища англійського металурга Е. Бейна. Словник іншомовних слів Мельничука