бейніт
БЕЙНІ́Т, у, ч.
Структурний складник сталі; тонкоподрібнена суміш пересиченого вуглецем фериту і карбіду заліза.
Утворення бейніту супроводжується появою характерного мікрорельєфу на полірованій поверхні шліфа (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бейніт — бейні́т іменник чоловічого роду структурна складова сталі Орфографічний словник української мови
- бейніт — -у, ч. Структурна складова сталі; тонкоподрібнена суміш пересиченого вуглецем фериту і карбіду заліза. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бейніт — бейні́т структурна складова сталі, що утворюється внаслідок т. зв. проміжного перетворення аустеніти. Від прізвища англійського металурга Е. Бейна. Словник іншомовних слів Мельничука