1. Словник іншомовних слів Мельничука

бельканто

белька́нто, бель ка́нто

(італ. bel canto, букв. – прекрасний спів)

стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Характеризується вільним володінням всіма регістрами голосу, легкістю і красою звука.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бельканто — белька́нто іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бельканто — (іт. bel canto — прекрасний спів) — стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVII — XIX ст. Стиль... Словник-довідник музичних термінів
  3. бельканто — незм. і невідм., с., муз. Стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Відзначається винятковою мелодійною зв'язністю, співучістю, легкістю, рухливістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бельканто — БЕЛЬКА́НТО, невідм., с. Стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Тільки дерево, наспіване вітром, найкраще дається до музики, здатне досягти вершин бельканто (О. Словник української мови у 20 томах
  5. бельканто — Красний спів, вокальна техніка, яка характеризується вільним володінням усіма регістрами голосу, легкістю та красою звуку, витонченістю, віртуозністю колоратури, довершеністю кантилени; поширений в опері XVIII-XIX ст.; також оперний стиль, який панував у ті часи. Універсальний словник-енциклопедія