бельканто
БЕЛЬКА́НТО, невідм., с.
Стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи.
Тільки дерево, наспіване вітром, найкраще дається до музики, здатне досягти вершин бельканто (О. Гончар);
Розглянуто питання становлення класичного стилю бельканто в оперній культурі Італії XVII–XVIII ст. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бельканто — белька́нто іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бельканто — (іт. bel canto — прекрасний спів) — стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVII — XIX ст. Стиль... Словник-довідник музичних термінів
- бельканто — незм. і невідм., с., муз. Стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Відзначається винятковою мелодійною зв'язністю, співучістю, легкістю, рухливістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бельканто — белька́нто, бель ка́нто (італ. bel canto, букв. – прекрасний спів) стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Характеризується вільним володінням всіма регістрами голосу, легкістю і красою звука. Словник іншомовних слів Мельничука
- бельканто — Красний спів, вокальна техніка, яка характеризується вільним володінням усіма регістрами голосу, легкістю та красою звуку, витонченістю, віртуозністю колоратури, довершеністю кантилени; поширений в опері XVIII-XIX ст.; також оперний стиль, який панував у ті часи. Універсальний словник-енциклопедія