1. Словник іншомовних слів Мельничука

бенедиктинці

бенедикти́нці

(лат. benedictini)

католицький чернечий орден, заснований близько 530 р. Бенедиктом Нурсійським в Італії. Жіноче відгалуження ордену – бенедиктинrи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бенедиктинці — -ів, мн. Католицький чернечий орден, заснований близько 530 р. в Італії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бенедиктинці — БЕНЕДИКТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. бенедикти́нець, нця, ч., бенедикти́нка, и, ж.). Католицький чернечий орден, заснований в Італії на початку VI ст. Бенедиктом Нурсійським; жіноче відгалуження ордену – бенедиктинки. Словник української мови у 20 томах
  3. бенедиктинці — Бенедикти́нці, -ців, -цям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)