1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бенедиктинці

бенедикти́нці

-ів, мн.

Католицький чернечий орден, заснований близько 530 р. в Італії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бенедиктинці — БЕНЕДИКТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. бенедикти́нець, нця, ч., бенедикти́нка, и, ж.). Католицький чернечий орден, заснований в Італії на початку VI ст. Бенедиктом Нурсійським; жіноче відгалуження ордену – бенедиктинки. Словник української мови у 20 томах
  2. бенедиктинці — бенедикти́нці (лат. benedictini) католицький чернечий орден, заснований близько 530 р. Бенедиктом Нурсійським в Італії. Жіноче відгалуження ордену – бенедиктинrи. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. бенедиктинці — Бенедикти́нці, -ців, -цям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)