бластема
бласте́ма
(від грец. βλάστημα – паросток, зав’язь)
1. Будь-яка частина живої тканини, здатна до новоутворень.
2. Скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органа або його частини.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бластема — бласте́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бластема — -и, ж. 1》 Будь-яка частина живої тканини, здатна до новоутворень. 2》 Скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органа або його частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бластема — 1. (мед.) пагін, паросток 2. (мед.) пухлина Словник чужослів Павло Штепа
- бластема — БЛАСТЕ́МА, и, ж., біол. 1. Будь-яка клітина живої тканини, здатна до новоутворень. У саламандр розгадкою є бластема, група клітин, які мають здатність перетворюватися на нові кінцівки (з газ.). Словник української мови у 20 томах