бластема

бласте́ма

(від грец. βλάστημα – паросток, зав’язь)

1. Будь-яка частина живої тканини, здатна до новоутворень.

2. Скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органа або його частини.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бластема — бласте́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бластема — -и, ж. 1》 Будь-яка частина живої тканини, здатна до новоутворень. 2》 Скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органа або його частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бластема — 1. (мед.) пагін, паросток 2. (мед.) пухлина Словник чужослів Павло Штепа
  4. бластема — БЛАСТЕ́МА, и, ж., біол. 1. Будь-яка клітина живої тканини, здатна до новоутворень. У саламандр розгадкою є бластема, група клітин, які мають здатність перетворюватися на нові кінцівки (з газ.). Словник української мови у 20 томах