брандер

бра́ндер

(нім. Brander, від Brand – горіння, пожежа)

судно, навантажене горючою або вибуховою речовиною. Його застосовували для підпалювання ворожих кораблів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брандер — бра́ндер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брандер — -а, ч. Судно, навантажене займистою чи вибуховою речовиною, яке застосовували для підпалювання ворожих кораблів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брандер — БРА́НДЕР, а, ч., мор. 1. В епоху вітрильного флоту – судно, навантажене горючими і вибуховими речовинами, признач. для підпалювання ворожих кораблів. Словник української мови у 20 томах