брандер

бра́ндер

-а, ч.

Судно, навантажене займистою чи вибуховою речовиною, яке застосовували для підпалювання ворожих кораблів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брандер — бра́ндер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брандер — БРА́НДЕР, а, ч., мор. 1. В епоху вітрильного флоту – судно, навантажене горючими і вибуховими речовинами, признач. для підпалювання ворожих кораблів. Словник української мови у 20 томах
  3. брандер — бра́ндер (нім. Brander, від Brand – горіння, пожежа) судно, навантажене горючою або вибуховою речовиною. Його застосовували для підпалювання ворожих кораблів. Словник іншомовних слів Мельничука