буржуа

буржу́а

(франц. bourgeois)

1. За феодалізму городянин, представник середнього стану.

2. Представник класу буржуазії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буржуа — БУРЖУА́, невідм., ч. Особа, що належить до буржуазії. Надудлившись пива, європейські буржуа задумали танцювати (Н.-Лев., III, 1956, 233); Я тепер бачу і буржуа, й інтелігентів, і слуг, і робітників у звичайних обставинах (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  2. буржуа — Буржуа́, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. буржуа — буржуа́ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. буржуа — невідм., ч. Особа, що належить до буржуазії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Буржуа — (Bourgeois) Леон, 1851-1925, франц. політик; діяч Радикально-соціалістичної партії; 1895-96 прeм'єр; співтворeць Ліги Націй, приxильник мирного вирішeння міжнародниx конфліктів; Нобeлівська прeмія миру 1920. Універсальний словник-енциклопедія
  6. буржуа — БУРЖУА́, невідм., ч. Представник класу буржуазії. Словом, матеріальний стан мого героя нижче нормального, коли взяти до уваги бюджет нашого сучасного буржуа чи то курс червінця і особливо той факт, що Іван Іванович людина мало не з вищою освітою (М. Словник української мови у 20 томах