бутилен

бутиле́н

(від бутил)

органічна сполука, газ з характерним запахом. Міститься в нафті. Застосовують для одержання бутадієну, бутилкаучуку, моторного палива.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутилен — бутиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бутилен — БУТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Газ, що являє собою органічну сполуку; ненасичений вуглеводень. Бутилен застосовується як сировина у виробництві синтетичного каучуку (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах