1. Словник української мови у 20 томах

бутилен

БУТИЛЕ́Н, у, ч., хім.

Газ, що являє собою органічну сполуку; ненасичений вуглеводень.

Бутилен застосовується як сировина у виробництві синтетичного каучуку (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутилен — бутиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бутилен — бутиле́н (від бутил) органічна сполука, газ з характерним запахом. Міститься в нафті. Застосовують для одержання бутадієну, бутилкаучуку, моторного палива. Словник іншомовних слів Мельничука