бутилен

бутиле́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутилен — БУТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Газ, що являє собою органічну сполуку; ненасичений вуглеводень. Бутилен застосовується як сировина у виробництві синтетичного каучуку (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. бутилен — бутиле́н (від бутил) органічна сполука, газ з характерним запахом. Міститься в нафті. Застосовують для одержання бутадієну, бутилкаучуку, моторного палива. Словник іншомовних слів Мельничука