білігност

білі́гност

(від лат. bilis – жовч і грец. γνώστης – знавець, досліджувач)

рентгеноконтрастна речовина, яку застосовують для рентгенологічних досліджень жовчних шляхів та жовчного пухиря.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білігност — -у, ч. Контрастна речовина, яка сполучається з білками сироватки крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білігност — БІЛІГНО́СТ, у, ч., спец. Контрастна речовина, яку застосовують при рентгеноскопії жовчного міхура та жовчних шляхів. Перед застосуванням білігносту обов'язково здійснюється перевірка на відсутність специфічних реакцій організму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах