білігност
білі́гност
(від лат. bilis – жовч і грец. γνώστης – знавець, досліджувач)
рентгеноконтрастна речовина, яку застосовують для рентгенологічних досліджень жовчних шляхів та жовчного пухиря.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білігност — -у, ч. Контрастна речовина, яка сполучається з білками сироватки крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білігност — БІЛІГНО́СТ, у, ч., спец. Контрастна речовина, яку застосовують при рентгеноскопії жовчного міхура та жовчних шляхів. Перед застосуванням білігносту обов'язково здійснюється перевірка на відсутність специфічних реакцій організму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах