білігност

білігно́ст

-у, ч.

Контрастна речовина, яка сполучається з білками сироватки крові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білігност — БІЛІГНО́СТ, у, ч., спец. Контрастна речовина, яку застосовують при рентгеноскопії жовчного міхура та жовчних шляхів. Перед застосуванням білігносту обов'язково здійснюється перевірка на відсутність специфічних реакцій організму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. білігност — білі́гност (від лат. bilis – жовч і грец. γνώστης – знавець, досліджувач) рентгеноконтрастна речовина, яку застосовують для рентгенологічних досліджень жовчних шляхів та жовчного пухиря. Словник іншомовних слів Мельничука