білігност
БІЛІГНО́СТ, у, ч., спец.
Контрастна речовина, яку застосовують при рентгеноскопії жовчного міхура та жовчних шляхів.
Перед застосуванням білігносту обов'язково здійснюється перевірка на відсутність специфічних реакцій організму (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білігност — -у, ч. Контрастна речовина, яка сполучається з білками сироватки крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білігност — білі́гност (від лат. bilis – жовч і грец. γνώστης – знавець, досліджувач) рентгеноконтрастна речовина, яку застосовують для рентгенологічних досліджень жовчних шляхів та жовчного пухиря. Словник іншомовних слів Мельничука