ванти

ва́нти

(голл. want)

відтяжки, що дотримують з боків вертикально розташовані предмети (напр., щогли).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванти — вант, мн. (одн. ванта, -и, ж.), мор. Сталеві або прядив'яні канати для кріплення щогл і піднімання по них, згортання і напинання корабельних вітрил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ванти — ВА́НТИ, вант, мн. (одн. ва́нта, и, ж.), мор. Сталеві або прядив’яні канати для кріплення щогл і піднімання по них. В снастях висвистував вітер.. Словник української мови в 11 томах
  3. ванти — ВА́НТИ, вант, мн. (одн. ва́нта, и, ж.). 1. мор. Канати, якими кріпляться щогли з бортів. Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах (О. Довженко); В снастях висвистував вітер.., ванти скрипіли від натуги (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах