волан
вола́н
(від франц. volant – той, що літає)
1. М’ячик з оперенням або пробка, утикана пір’ям, для гри в бадмінтон.
2. Тип оборки на жіночому одязі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волан — вола́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- волан — -а, ч. 1》 Деталь жіночого одягу – оборка з легкої тканини чи мережива. 2》 Кулька з оперенням або широким хвилястим ободком для гри в бадмінтон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волан — ВОЛА́Н, а, ч. 1. М'ячик або пробка з оперенням для гри в бадмінтон. При подачі не слід підкидати волан високо над головою, як тенісний м'яч, і бити по ньому вниз (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- волан — ВОЛА́Н, а, чол. 1. М’ячик з оперенням або пробка, утикана пір’ям (перев. для гри в бадмінтон). При подачі не слід підкидати волан високо над головою, як тенісний м’яч, і бити по ньому вниз (Наука і життя, 8, 1968, 57)... Словник української мови в 11 томах