1. Словник української мови у 20 томах

волан

ВОЛА́Н, а, ч.

1. М'ячик або пробка з оперенням для гри в бадмінтон.

При подачі не слід підкидати волан високо над головою, як тенісний м'яч, і бити по ньому вниз (з навч. літ.);

Синтетичні волани призначені переважно для шанувальників гри в бадмінтон (із журн.).

2. Вид оборки на жіночому одязі.

Вона калічила креп-сатен [креп-сатин] на бантики, волани і нудне гофре (Іван Ле);

У вечірніх жіночих сукнях широко застосовуються різноманітні деталі, багате оздоблення – волани, жабо, банти, рюші (з газ.);

* Образно. Хвилі добiгали майже до моїх нiг i залишали на пiску срiбнi волани ажурної пiни... (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волан — вола́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. волан — -а, ч. 1》 Деталь жіночого одягу – оборка з легкої тканини чи мережива. 2》 Кулька з оперенням або широким хвилястим ободком для гри в бадмінтон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волан — вола́н (від франц. volant – той, що літає) 1. М’ячик з оперенням або пробка, утикана пір’ям, для гри в бадмінтон. 2. Тип оборки на жіночому одязі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. волан — ВОЛА́Н, а, чол. 1. М’ячик з оперенням або пробка, утикана пір’ям (перев. для гри в бадмінтон). При подачі не слід підкидати волан високо над головою, як тенісний м’яч, і бити по ньому вниз (Наука і життя, 8, 1968, 57)... Словник української мови в 11 томах