волан
ВОЛА́Н, а, чол.
1. М’ячик з оперенням або пробка, утикана пір’ям (перев. для гри в бадмінтон).
При подачі не слід підкидати волан високо над головою, як тенісний м’яч, і бити по ньому вниз (Наука і життя, 8, 1968, 57);
Успішно виступивши в столиці Азербайджану в особистому заліку першості країни з бадмінтону, українські майстри волана зберегли звання найсильніших у командному чемпіонаті (Радянська Україна, 26.XI 1974, 4).
2. Рід оборки на жіночому одязі.
В сукнях широко застосовується силует з «летючою» спинкою, розширеною від лінії пройми в нарядних платтях, різноманітні деталі, багате оздоблення — волани, жабо, банти, рюші, пишні комірці (Мистецтво, 5, 1968, 39);
Вона калічила.. креп-сатен на бантики, волани і нудне гофре (Іван Ле, Мої листи, 1945, 8).
Значення в інших словниках
- волан — вола́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- волан — -а, ч. 1》 Деталь жіночого одягу – оборка з легкої тканини чи мережива. 2》 Кулька з оперенням або широким хвилястим ободком для гри в бадмінтон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волан — ВОЛА́Н, а, ч. 1. М'ячик або пробка з оперенням для гри в бадмінтон. При подачі не слід підкидати волан високо над головою, як тенісний м'яч, і бити по ньому вниз (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- волан — вола́н (від франц. volant – той, що літає) 1. М’ячик з оперенням або пробка, утикана пір’ям, для гри в бадмінтон. 2. Тип оборки на жіночому одязі. Словник іншомовних слів Мельничука