1. Словник іншомовних слів Мельничука

візир

візи́р

I

(від нім.Visier – забрало, приціл)

1. Прицільне пристосування з прорізом.

2. Прилад, що його прикріплюють до фото- або кіноапарата, щоб визначити межі зображення (кадру).

3. Прилад, за допомогою якого вимірюють відхилення літака від заданого курсу під впливом вітру.

4. Частина геодезичного інструмента, за допомогою якого проводять візування.

I

візи́р, вези́р

(араб.)

титул міністрів і вищих сановників у багатьох мусульманських країнах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візир — Візи́р: Ві́зир: — вищий урядовець у деяких країнах Близького і Середнього Сходу [43] — дротяна заслона на обличчя при шоломі [24] — дротяна заслона при шоломі [IV,IX] — тут це слово означає... Словник з творів Івана Франка
  2. візир — візи́р 1 іменник чоловічого роду пристрій візи́р 2 іменник чоловічого роду, істота урядовець у країнах Сходу іст. Орфографічний словник української мови
  3. візир — [в'ізир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў (прилад) Орфоепічний словник української мови
  4. візир — I -а, ч. 1》 Пристрій у фото- або кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який фотографують; видошукач. 2》 військ. Деталь прицілу з вузькою щілиною. 3》 спец. Щілина для візування. II -а, ч. За середньовіччя – вищий урядовий сановник у деяких країнах Близького й Середнього Сходу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. візир — ВІЗИ́Р¹, а, ч. 1. Пристрій у фото- або кіноапараті для наведення об'єктива на предмет знімання; видошукач. Здавалося, що фотоапарат приріс до його очей, – кореспондент на весь світ намагався дивитися лише через візир (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  6. візир — візир (везир, вейзер) найвищий титул султанського двору; великий візир заступник султана, голова уряду, охоронець султанської печаті Словник застарілих та маловживаних слів
  7. візир — ВИДОШУКА́Ч (пристрій у фотоабо кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який знімають), ВІЗИ́Р. Всі вони (фотоапарати) виготовлені за однією принциповою схемою, для якої характерна наявність об'єктива, затвора, .. Словник синонімів української мови
  8. візир — ВІЗИ́Р¹, а, ч. 1. Пристрій у фото— або кіноапараті для наведення об’єктива на предмет, який фотографують; видошукач. Здавалося, що фотоапарат приріс до його очей, — кореспондент, на весь світ намагався дивитися лише через візир (Собко, Стадіон, 1954... Словник української мови в 11 томах