вінілацетилен

вінілацетиле́н

(від вініл і ацетилен)

органічна сполука, ненасичений вуглеводень, газ, легко зріджується в безбарвну рідину. Застосовують як сировину у виробництві синтетичних каучуків, для виготовлення клеїв.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вінілацетилен — вінілацетиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вінілацетилен — -у Ненасичений вуглеводень; отруйний газ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вінілацетилен — ВІНІЛАЦЕТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Ненасичений вуглеводень, газ, що використовують як сировину для одержання полімерів у виробництві лаків. Вінілацетилен застосовують для одержання хлоропрену (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах