вінілацетилен
вінілацетиле́н
(від вініл і ацетилен)
органічна сполука, ненасичений вуглеводень, газ, легко зріджується в безбарвну рідину. Застосовують як сировину у виробництві синтетичних каучуків, для виготовлення клеїв.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вінілацетилен — вінілацетиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вінілацетилен — -у Ненасичений вуглеводень; отруйний газ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вінілацетилен — ВІНІЛАЦЕТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Ненасичений вуглеводень, газ, що використовують як сировину для одержання полімерів у виробництві лаків. Вінілацетилен застосовують для одержання хлоропрену (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах