вінілацетат
вінілацета́т
(від вініл і ацетат)
органічна сполука, вініловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина з ефірним запахом. Продукти полімеризації В. (напр., полівінілацетат) застосовують у виробництві пластмас, лаків, клеїв.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вінілацетат — вінілацета́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вінілацетат — -у, ч. Складний ефір оцтової кислоти та вінілового спирту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вінілацетат — ВІНІЛАЦЕТА́Т, у, ч., хім. Складний ефір оцтової кислоти та вінілового спирту, безбарвна рідина з ефірним запахом. Вінілацетат легко полімеризується і співполімеризується з іншими вінільними похідними (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах