вінілацетат
ВІНІЛАЦЕТА́Т, у, ч., хім.
Складний ефір оцтової кислоти та вінілового спирту, безбарвна рідина з ефірним запахом.
Вінілацетат легко полімеризується і співполімеризується з іншими вінільними похідними (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вінілацетат — вінілацета́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вінілацетат — -у, ч. Складний ефір оцтової кислоти та вінілового спирту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вінілацетат — вінілацета́т (від вініл і ацетат) органічна сполука, вініловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина з ефірним запахом. Продукти полімеризації В. (напр., полівінілацетат) застосовують у виробництві пластмас, лаків, клеїв. Словник іншомовних слів Мельничука