вінілацетилен
ВІНІЛАЦЕТИЛЕ́Н, у, ч., хім.
Ненасичений вуглеводень, газ, що використовують як сировину для одержання полімерів у виробництві лаків.
Вінілацетилен застосовують для одержання хлоропрену (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вінілацетилен — вінілацетиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вінілацетилен — -у Ненасичений вуглеводень; отруйний газ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вінілацетилен — вінілацетиле́н (від вініл і ацетилен) органічна сполука, ненасичений вуглеводень, газ, легко зріджується в безбарвну рідину. Застосовують як сировину у виробництві синтетичних каучуків, для виготовлення клеїв. Словник іншомовних слів Мельничука