1. Словник іншомовних слів Мельничука

віола

віо́ла

(італ. viola)

загальна назва струнних смичкових інструментів, поширених у середні віки в романських країнах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віола — -и, ж. 1》 Смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий від віолончелі та квінтою нижчий від скрипки; альт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Віола — запозичене: англ. Viola; від лат. viola — фіалка. Віолонька, Віолочка, Віолка; оля. Саша, Петя та Віола,Славик, Люся і Тарас —всі, звичайно, ходять в школу,в п'ятий, в шостий, в сьомий клас (Н. Забіла). Власні імена людей. Словник-довідник
  3. віола — ВІО́ЛА¹, и, ж. 1. Смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий за віолончель та квінтою нижчий від скрипки; альт. Поза склом [вікна] Віола стогне під лучком... Схиливсь над нею юнак-грач І слуха струн таємний плач... (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. Віола — Віо́ла прізвище Орфографічний словник української мови
  5. віола — АЛЬТ (музичний смичковий інструмент), ВІО́ЛА. Смичкові інструменти — скрипки, альти, віолончелі зараз виготовляють на фабриках (з газети); Поза склом (вікна) Віола стогне під лучком... Схиливсь юнак-грач І слуха струн таємний плач (Я. Щоголів). Словник синонімів української мови
  6. віола — ВІО́ЛА, и, ж, 1. Смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий від віолончелі та квінтою нижчий від скрипки; альт. Поза склом [вікна] Віола стогне під лучком… Схиливсь над нею юнак-грач І слуха струн таємний плач… (Щог. Словник української мови в 11 томах