1. Словник іншомовних слів Мельничука

вісцин

вісци́н

(від лат. viscum – клей із ягід омели)

клейка речовина, продукт перетворення клітинних стінок і цитоплазми в деяких рослин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісцин — вісци́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вісцин — -у, ч. Клейка речовина, продукт перетворення клітинних стінок і цитоплазми в деяких рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вісцин — ВІСЦИ́Н, у, ч. Клейка речовина на ягодах і корі омели. Омела біла містить клейку смолисту речовину вісцин (з наук. літ.); Вісцин відзначається клейкістю та здатністю витягуватися в тонкі міцні нитки (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах