1. Орфографічний словник української мови

вісцин

вісци́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісцин — -у, ч. Клейка речовина, продукт перетворення клітинних стінок і цитоплазми в деяких рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вісцин — ВІСЦИ́Н, у, ч. Клейка речовина на ягодах і корі омели. Омела біла містить клейку смолисту речовину вісцин (з наук. літ.); Вісцин відзначається клейкістю та здатністю витягуватися в тонкі міцні нитки (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вісцин — вісци́н (від лат. viscum – клей із ягід омели) клейка речовина, продукт перетворення клітинних стінок і цитоплазми в деяких рослин. Словник іншомовних слів Мельничука