ганглій

га́нглій

(від грец. γαγγλίον – вузол)

1. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин,

2. Кістозне утворення на суглобі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганглій — га́нглій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ганглій — -я, ч., мед. Кістозне утворення, стінка якого складається із сполучної фіброзної тканини, а вмістом є драглеподібна речовина зі значною кількістю муцину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ганглій — ГА́НГЛІЙ, я, ч. 1. анат. Скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол. За літературними даними, папілярний м'яз не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. ганглій — ГА́НГЛІЙ, я, ч. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол. За літературними даними, м’яз [папілярний] не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 35). Словник української мови в 11 томах
  5. ганглій — (грец. — вузол) Орнаментальна композиція, докл. див. гіріх. Архітектура і монументальне мистецтво