ганглій
га́нглій
(від грец. γαγγλίον – вузол)
1. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин,
2. Кістозне утворення на суглобі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ганглій — га́нглій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ганглій — -я, ч., мед. Кістозне утворення, стінка якого складається із сполучної фіброзної тканини, а вмістом є драглеподібна речовина зі значною кількістю муцину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ганглій — ГА́НГЛІЙ, я, ч. 1. анат. Скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол. За літературними даними, папілярний м'яз не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- ганглій — ГА́НГЛІЙ, я, ч. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол. За літературними даними, м’яз [папілярний] не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 35). Словник української мови в 11 томах
- ганглій — (грец. — вузол) Орнаментальна композиція, докл. див. гіріх. Архітектура і монументальне мистецтво