1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ганглій

га́нглій

-я, ч., мед.

Кістозне утворення, стінка якого складається із сполучної фіброзної тканини, а вмістом є драглеподібна речовина зі значною кількістю муцину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганглій — га́нглій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ганглій — ГА́НГЛІЙ, я, ч. 1. анат. Скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол. За літературними даними, папілярний м'яз не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. ганглій — га́нглій (від грец. γαγγλίον – вузол) 1. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин, 2. Кістозне утворення на суглобі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ганглій — ГА́НГЛІЙ, я, ч. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної тканини у людини і тварин; нервовий вузол. За літературними даними, м’яз [папілярний] не містить у своїх структурах будь-яких нервових гангліїв (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 35). Словник української мови в 11 томах
  5. ганглій — (грец. — вузол) Орнаментальна композиція, докл. див. гіріх. Архітектура і монументальне мистецтво