гем

(від грец. αίμα – кров)

небілкова залізовмісна частина гемоглобіну.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гем — Складова частина гемоглобіну і міоглобіну, барвник; містить залізо другого степеня окислення (Fe2+), завдяки чому може шляхом зворотної реакції зв'язувати кисень О2, сприяючи транспортуванню кисню в гемоглобіні. Універсальний словник-енциклопедія
  2. гем — -а, ч. Ферумовмісна сполука з групи порфіринів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гем — ГЕМ, у, ч., біохім. Небілкова частина гемоглобіну та цитохромів, що являє собою комплекс протопорфірину з двовалентним залізом. Гем, виділений із крові різних хребетних тварин, має однакову хімічну структуру (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. гем — ГЕМ – ГЕМА Гем, -у. Небілкова залізовмісна частина гемоглобіну. Гема. Коштовний чи напівкоштовний камінь з вирізьбленим зображенням, що використовується як печатка, амулет, прикраса тощо. Літературне слововживання