гемоглобін

гемоглобі́н

(від гемо... і лат. globus – куля)

дихальний пігмент крові людини, хребетних та багатьох безхребетних тварин. Складається з глобіну (білкова речовина) й гему.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гемоглобін — гемоглобі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гемоглобін — -у, ч. Складова частина червоних кров'яних тілець, яка забарвлює кров та бере участь у постачанні тканин організму киснем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гемоглобін — ГЕМОГЛОБІ́Н, у, ч. Складова частина червоних кров'яних тілець, яка забарвлює кров та бере участь у постачанні тканин організму киснем. Словник української мови у 20 томах
  4. гемоглобін — (Нb) білок, який містить гемову групу, червоний барвник, присутній в еритроцитах хребетних і гемолімфах деяких безхребетних; г. здатний зворотно сполучатися з киснем (оксигемоглобін)... Універсальний словник-енциклопедія
  5. гемоглобін — ГЕМОГЛОБІ́Н, у, ч. Складова частина червоних кров’яних тілець, яка забарвлює кров та бере участь у постачанні тканин організму киснем. Дослідження показали, що при щоденному споживанні дітьми меду кількість гемоглобіну в їх крові збільшується (Бджільн., 1956, 8). Словник української мови в 11 томах