1. Словник іншомовних слів Мельничука

генотеїзм

[від грец. εις (ενός) – один, єдиний і θεός – бог]

перехідна між політеїзмом і монотеїзмом форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним богом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генотеїзм — -у, ч. Форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним Богом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. генотеїзм — ГЕНОТЕЇ́ЗМ, у, ч. Форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним богом. Першим, хто застосував термін “генотеїзм”, був Макс Мюллер (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. генотеїзм — Форма вірувань, у яких одне з багатьох шанованих божеств займає в культі панівну позицію; посередній тип між монотеїзмом і політеїзмом. Універсальний словник-енциклопедія